Пам’ятник було відкрито 20 жовтня 1921 р. побіля колишнього цвинтаря російських та українських військовополонених Першої світової війни для вшанування загиблих вояків УСС та УГА, зокрема Гірської бригади УГА. Хронологічно він є першим і одним із найбільших серед військових монументів, відомих на території Чехії. Автором проекту став скульптор, колишній чотар війська УГА, Михайло Бринський, який у своїй творчості неодноразова звертався до шевченківської тематики. У її ключі виконано центральну фігуру монумента – кобзаря із бандурою, над головою якого вирізьблено тризуб та цитата із поеми Т.Г. Шевченка «До Основ’яненка»: "Не поляже, а розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда, чиї ми діти...". Обабіч кобзаря на півколонах вирізьблені бойові хрести УСС та УГА. Верхню частину центральної колони вінчає лавровий вінок із булавою та державою. На бічній частині пам’ятника розміщено написи чеською та німецькою мовами «Українці своїм полеглим братам» (переклад наш). На задній стороні викарбувані імена загиблих. Монумент доглянутий, хоча імена полеглих на задній частині потребують увиразнення.

У 2008 р. на кошти Міністерства оборони ЧР військовий цвинтар із похованнями російських та українських військовополонених Першої світової війни, який розташовано за пам’ятником, було впорядковано і огороджено. 25.04.2013 монумент разом із військовим цвинтарем отримав статус пам'ятки культури ЧР.